достатній

достатній
-я, -є.
1) Який задовольняє що-небудь або відповідає яким-небудь потребам. || Обґрунтований належною мірою, переконливий.
2) діал. Заможний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "достатній" в других словарях:

  • достатність — ності, ж. Абстр. ім. до достатній 1), 2) …   Український тлумачний словник

  • достатнє — присл., діал. Те саме, що достатньо …   Український тлумачний словник

  • достатній — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • достатній — заможний …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • достатність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • доволний — достатній, спроможний …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • вистачати — і вистарча/ти, а/є, недок., ви/старчити, чить, ви/стачити, чу, чиш, док. 1) чого і без додатка, безос.Бути достатнім для чого небудь. 2) перех. і без додатка, заст. Забезпечувати чимсь, давати, постачати щось у достатній кількості …   Український тлумачний словник

  • забезпечувати — ую, уєш, недок., забезпе/чити, чу, чиш; наказ. сп. забезпе/ч; док., перех. і без додатка. 1) Постачаючи щось у достатній кількості, задовольняти кого , що небудь у якихось потребах. || Надавати кому небудь достатні матеріальні засоби до існування …   Український тлумачний словник

  • незабезпечений — а, е. Який не має достатніх засобів до існування. || Який характеризується відсутністю достатніх засобів до існування. •• Незабезпе/чена заборго/ваність перевищення кредиторської заборгованості підприємства, фірми по позичках над її забезпеченням …   Український тлумачний словник

  • незнаючий — а, е. Який не має достатніх знань, досвіду в чому небудь. || у знач. ім. незна/ючий, чого, ч.; незна/юча, чої, ж. Людина, яка не має достатніх знань, досвіду в чому небудь …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»